Еректильна дисфункція

Еректильна дисфункція – нездатність домогтися ерекції статевого члена або підтримувати її для адекватного виконання статевого акту.
Розрізняють два типи імпотенції:

Психогенна імпотенція

Відбувається переважно з психологічних причин – невпевненість у своїх статевих здібностях, страх виявитися безсилим, особливо у людей, які вже одного разу невдачі.

Органічна імпотенція

Розвивається внаслідок будь-якої патології (хвороби).

У молодих чоловіків, які страждають на імпотенцію, в основному, переважає психогенна імпотенція, тоді як з віком імпотенція все більше набуває органічної природи.

Якою б не була первісна форма імпотенції, до неї рано чи пізно приєднується психогенний фактор (почуття невпевненості) з його гальмуючим впливом на ерекційний центр.

За будь-якої форми імпотенції, як правило, є комбіноване порушення різних емоційних та інших механізмів, що беруть участь у нормальному відправленні статевих функцій.

Існує багато способів лікування імпотенції.

Пропонуються ж, нині у світі, переважно такі:

• Сексотерапія
• Медикаментозна терапія: сексуалтоніки, стимулюючі ліки, сексуальні збудники, андрогенні препарати, біологічно активні добавки, вітамін тощо.
• Вакуум-еректори
• Медикаментозна ін’єкційна терапія (запровадження вазоактивних препаратів)
• Імплантація (вшивання) протезів статевого члена
• Артеріальна реваскуляризація
• Операція лігування вен статевого члена
• Комбінована терапія

Не важко пошукати розшифровку будь-якого з перерахованих методів, оцінити.