Лікування ЗПСШ у Запоріжжі

Довгий час вважалося, що захворювання, що передаються статевим шляхом, вражають виключно жінок легкої поведінки та чоловіків, які ведуть безладне сексуальне життя. Це дійсно було поширеним міфом у суспільстві у минулому, але нині ми знаємо, що це далеко не так. Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), можуть заразити будь-кого, незалежно від статі, віку, соціального статусу або сексуальної поведінки.

Деякі ЗПСШ, такі як гонорея, хламідіоз та сифіліс, можуть бути легко передані через статевий контакт, якщо не використовується захист, такий як презерватив. Однак, навіть якщо ви використовуєте презерватив, це не завжди гарантує захист від усіх ЗПСШ, таких як віруси папіломи людини (ВПЛ), вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та герпес.

Важливо пам’ятати, що отримання ЗПСШ не означає, що людина веде “безладне” сексуальне життя або є “жінку легкої поведінки”. Будь-яка людина може отримати ЗПСШ, включаючи тих, хто веде моногамне, тривале і стабільне сексуальне життя. Тому, щоб захистити себе від ЗПСШ, важливо дотримуватися правильних методів захисту, таких як використання презервативів та регулярні медичні обстеження.

Потрібно обов’язково обстежитися, якщо у вас був новий статевий зв’язок і при цьому ви запідозрили, що статевий партнер страждає на ЗПСШ або звернули увагу на такі симптоми, як:

• свербіж статевих органів
• виділення
• дискомфорт при сечовипусканні

Обстеження слід пройти навіть тоді, коли вас ніщо не турбує. Не можна лікуватися самостійно або звертатися до нефахівців. В іншому випадку процес стане хронічним, можуть розвинутися ускладнення.
Основні методи діагностики ЗПСШ у чоловіків:

• ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція;
• імунофлюоресцентний метод;
• ІФА – імуноферментний аналіз

Всі ці методи дозволяють визначити збудників у 70-95% випадків.

Найбільш розтрощені ЗПСШ у чоловіків:

1. Хламідіоз . Мікроорганізми хламідії, проміжні між бактеріями та вірусами, паразитують у клітинах епітелію та руйнують їх. Серед усіх ЗПСШ саме хламідії найбільше поширені. Саме вони викликають до 60% негонорейних уретритів у чоловіків. Згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я, у країнах Європи хламідіями інфіковано 5-7% активних у статевому плані чоловіків та 8-10% сексуально активних жінок. Зараження хламідіями відбувається при генітальному та анальному статевому контакті, і з моменту інфікування захворювання проходить інкубаційний період від 3 діб, він становить у середньому 7-14 днів. Але після того, як людина заразилася хламідіями, у перші 3-5 днів неможливо виявити захворювання навіть за допомогою найефективніших діагностичних методів.

2. Уреаплазмоз . Уреаплазми – мікроорганізми мізерно малих розмірів, лише трохи перевищують більшість вірусів, які мають своєї ДНК і клітинної оболонки. Уреаплазми мешкають на слизовій оболонці сечовивідних шляхів та статевих органів. Вони розглядаються як інфекція, оскільки це умовно патогенна мікрофлора, яка не може постійно бути присутньою в здоровому організмі, але за певних умов викликає запалення в статевих органах, передаючись статевим шляхом.

   Отже, зараження уреаплазми відбувається статевим шляхом. Певної клінічної картини уреаплазмової інфекції майже немає. Але після закінчення періоду прихованого розвитку найчастіший прояв – негонококковий уретрит. У цього захворювання характерні симптоми: свербіж і печіння в ділянці сечівника, незначні слизові виділення, різь при сечовипусканні.

3. Мікоплазмоз . Мікоплазми – мікроорганізми без клітинної стінки. Серед тих 17 видів, що виділені у людей, основну роль відіграють чотири основні, і деякі види патогенні.

   Мікоплазми виявлено у 5-15% здорових людей, а при запальних захворюваннях сечостатевої системи їх виявляють у 60-90% випадків. Побутовим шляхом мікоплазми передаються дуже рідко – переважно статевим шляхом. Прихований період розвитку мікоплазмозу – від 3 до 5 тижнів, а в середньому – 15-19 днів.

4. Гарднереллез – захворювання жіноче, але буває, що збудники гарднереллеза стають причиною уретриту у чоловіків, який проявляється болем, печінням при сечовипусканні – і тоді неодмінно потрібне лікування.

   Гарднереллез – не класичне венеричне захворювання, але з чинників ризику (наприклад, часта зміна статевих партнерів) воно дуже тісно пов’язані з венерологією.

5. Трихомоніаз . Найбільш поширена інфекція, що передається статевим шляхом. Збудник трихомоніазу – вагінальна трихомонада, одноклітинний паразит. Нею, за даними ВООЗ, заражено близько 170 млн. осіб, причому реальна цифра може виявитися значно більшою.

   Збудник трихомоніазу передається при статевих контактах. Трихомоніаз може вразити і чоловіків, і жінок. При цьому чоловіки є трихомонадоносітелями, і захворювання протікає у них безсимптомно, частіше клінічні прояви спостерігаються у жінок.